Телемедичні консультації

Телемедичні консультації у педіатричній гінекології: досвід та перспективи

Ціль. Проаналізувати можливості застосування телемедичних технологій у педіатричній гінекології, вивчити їх вплив на доступність медичної допомоги, а також виявити переваги та обмеження дистанційного консультування у діагностиці та лікуванні гінекологічних захворювань у дітей та підлітків.

Дизайн. Ретроспективне описове дослідження.

Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на аналізі даних телемедичних консультацій, виконаних у гінекологічному відділенні Російської дитячої клінічної лікарні у період з липня 2022 року до вересня 2024 року. До дослідження включено 902 телемедичні консультації пацієнток віком до 17 років 11 місяців 29 днів включно. Проведено аналіз розподілу випадків за нозологічними групами: утворення яєчників, порушення менструального циклу, захворювання вульви та піхви, доброякісні новоутворення молочної залози, гормональні порушення та вроджені вади розвитку.

Результати. За досліджуваний період відзначено суттєве зростання числа телемедичних консультацій: з 85 (9,4%) у 2022 році до 425 (47,1%) у 2023 році, при цьому за перші 9 місяців 2024 року проведено 392 (43,5%) консультації, що порівняно з загальним. Найчастіше зустрічалися пацієнтки з утвореннями яєчників (35,7%) та порушеннями менструального циклу (23,2%). Середній вік обстежуваних становив 13,2±4,75 року. Отримані дані свідчать про стабільну тенденцію зростання затребуваності телемедичних послуг у педіатричній гінекології.

Висновок. Телемедичні технології сприяють підвищенню доступності спеціалізованої гінекологічної допомоги дітям та підліткам, особливо в умовах територіальної віддаленості медичних установ, забезпечуючи своєчасну діагностику та можливість динамічного спостереження.

ВСТУП

Телемедицина стає важливим компонентом сучасної медичної практики, пропонуючи нові можливості для забезпечення своєчасного та якісного доступу до медичної допомоги незалежно від географічного положення пацієнтів. У педіатричній гінекології, коли доступ до вузькоспеціалізованих лікарів утруднений у низці регіонів, телемедичні консультації (ТМК) сприяють покращенню діагностики та лікування. Вони дозволяють подолати бар'єри, пов'язані з нестачею фахівців, забезпечуючи дистанційне консультування та моніторинг стану пацієнток різних вікових груп із гінекологічними патологіями, що підвищує ефективність медичної допомоги та скорочує час очікування консультацій.

Гінекологічні захворювання у дітей та підлітків включають безліч патологій, у тому числі порушення менструального циклу, запальні захворювання органів малого тазу, гормональні дисфункції, а також інші стани, що потребують спеціалізованого втручання. Ці порушення часто супроводжуються значним фізичним та психоемоційним дискомфортом, і необхідний делікатний підхід до їх діагностики та лікування. ТМК надають комфортне та конфіденційне середовище спілкування з лікарем, що може сприяти більш відкритому обговоренню проблем та підвищенню комплаентності пацієнток.

Пандемія COVID-19 значно вплинула на глобальні системи охорони здоров'я, прискоривши впровадження телемедичних послуг. Обмеження, пов'язані із соціальним дистанціюванням та скороченням планових візитів, поставили під загрозу доступність спеціалізованої медичної допомоги, що могло призвести до погіршення стану пацієнтів та прогресування патологій.

У відповідь на ці виклики багато медичних установ оперативно адаптували свої практики, впровадивши телемедичні технології, щоб підтримувати безперервність медичної допомоги. Дистанційні консультації дозволили проводити первинну оцінку симптомів, моніторинг динаміки стану та корекцію лікувальних планів без необхідності очного відвідування клініки, що не лише знизило ризик поширення інфекції, а й забезпечило доступність допомоги для пацієнтів із віддалених регіонів, де доступ до фахівців традиційно обмежений.

У цій статті наведено досвід застосування телемедичних технологій у педіатричній гінекології на базі спеціалізованого гінекологічного відділення. У дослідженні аналізуються різні формати ТМК, які у педіатричної гінекології. Консультації проводилися як у форматі «лікар-лікар», коли лікарі направляли медичну документацію для експертного висновку, так і у форматі «лікар-пацієнтка», що включав дистанційну взаємодію з батьками або самими пацієнтками. Залежно від віку та клінічної ситуації ініціаторами звернення могли бути дитячі гінекологи, батьки чи самі підлітки. У випадках, коли пацієнтки були старше 15 років, вони могли самостійно підписувати поінформовану згоду на дистанційну консультацію.

Мета дослідження — аналіз можливостей застосування телемедичних технологій у педіатричній гінекології, вивчення тенденцій у структурі звернень та захворювань, що діагностуються, а також виявлення потенційних переваг дистанційного консультування.